ПРОГРАМА ЗАХИСТУ ПОКУПЦІВ

Інтернет-магазин: особливості діяльності та обліку

Якими нормативними документами регламентується торгівля через інтернет-магазини?

Спеціального нормативного документа, який би повністю регламентував торгівлю через інтернет-магазин, немає. Отже, інтернет-торгівля регламентується тімі самими документами, що й інші види торгівлі.

Насамперед зазначимо, що переважно через інтернет-магазини здійснюються продажу товарів та надання торговельних послуг кінцевому споживачеві. Тому такий вид діяльності належить до роздрібної торгівлі (п. 4.4 ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять»).

Крім того, в даному випадку договір складається на відстані та/або покупець робить попереднє замовлення у продавця. До того ж торгівля здійснюється поза торговельними або офісними приміщеннями, коли вибір товару і його замовлення не збігаються у часі з передачею товару покупцеві. Тому продажів через інтернет-магазин слід вважати одночасно як продажем товарів на замовлення, так і дистанційною торгівлею.

Враховуючи зазначене, у нашому випадку потрібно керуватися:

Законом «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII (зі змінами та доповненнями, за текстом – Закон № 1023-XII);

Правилами продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями, затвердженими наказом Мінекономіки України від 19.04.2007 р. № 103 (зареєстровано в Мін'юст юсті України 16.10.2007 р. за № 1181/14448, за текстом – Правила № 103);

Правилами роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими наказом Мінекономіки України від 19.04.2007 р. № 104 (зареєстровано в Мін'юст юсті України 08.11.2007 р. за № 1257/14524);

Правилами роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затвердженими наказом Мінекономіки України від 11.07.2003 р. № 185 (зареєстровано в Мін'юст юсті України 23.07.2003 р. за № 628/7949, зі змінами та доповненнями, за текстом – Правила № 185);

постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення» від 15.06.2006 р. № 833 (зі змінами та доповненнями).
Основні елементи торгівлі в інтернет-магазині

Насамперед слід зауважити, що інтернет-магазином є спеціалізований сайт в Інтернеті, на якому розміщується інформація про товари та проводитися замовлення товару. Водночас товари, що пропонуються для продажу на цьому сайті, знаходяться на складі торговельного підприємства, яке здійснює цю торгівлю.

Торгівля відбувається так. Відвідувач сайту магазину обирає товар із запропонованого, замовляє та оплачує його, після чого товар доставляється відвідувачу-покупцю. Отже, торгівля в інтернет-магазині має такі основні елементи:

вибір товару;

замовлення;

оплата;

доставка.

Розглянємо кожен з елементів детальніше.
Вибір товару

Зайшовши на сайт, зі списку запропонованих товарів відвідувач обирає той, що сподобався, і «скарб» його до віртуального кошика. Це ознайомлювальний етап, на якому будь-які юридичні взаємовідносини між магазином та відвідувачем не виникають.
Замовлення товару

Обравши товар, відвідувач переходити на сторінку сайту, де розміщено бланк замовлення на доставку товару. Форму такого бланка кожен магазин розробляє самостійно. При цьому слід врахувати, що заповнене, надіслане продавцю і підтверджене ним замовлення виконуватиме функції договору між продавцем (магазином) та покупцем (відвідувачем) і матиме юридичні наслідки – обов'язок продавця поставити товар і обов'язок покупця оплатити товар.

Слід звернути увагу на таке. Згідно з пунктами 2 та 3 ст. 13 Закону № 1023-XII перед укладанням договорів на відстані продавець (виконавець) повинен надати споживачеві інформацію про:

найменування продавця (виконавця), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії;

основні характеристики продукції;

ціну, включаючи плату за доставку, та умови оплати;

гарантійні зобов'язання та інші послуги, пов'язані з утриманням чи ремонтом продукції;

інші умови поставки або виконання договору;

мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки продукції або послуг;

вартість телекомунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу;

період прийняття пропозицій;

порядок розірвання договору.

У разі ненадання такої інформації суб'єкт господарювання несе відповідальність згідно зі статтями 15 і 23 Закону № 1023-XII. Факт надання такої інформації повинен бути підтверджений письмово або за допомогою електронного повідомлення. Інформація, підтверджена таким чином, не може бути змінена продавцем (виконавцем) в односторонньому порядку. Підтвердження інформації не вимагається, якщо послуга надається засобами дистанційного зв'язку й оплачується через оператора телекомунікаційних послуг.

Доцільно всю цю інформацію зазначати безпосередньо у бланку замовлення.

Водночас, як зазначено у п. 2.4 Правил № 103, бланк замовлення повинен містити такі дані:

назву суб'єкта господарювання;

найменування товару;

ціну товару (за 1 кг або 100 грамів, одиницю розфасовки, упаковки, штуку, 1 м тощо);

кількість товару;

загальну вартість товару;

вартість послуг, що надаються додатково;

дату (час) виконання замовлення тощо.

Бланк замовлення повинен також містити місцезнаходження одержувача та інше (паспортні дані та ідентифікаційний номер – для фізичної особи; код за ЄДРПОУ та банківські реквізити – для юридичної особи).

Заповнивши безпосередньо на сторінці сайту бланк замовлення, відвідувач-покупець надсилає його продавцю (інтернет-магазину). Отримавши його, продавець може зажадати додаткового підтвердження замовлення, наприклад, зв'язку язавшись з покупцем по телефону тощо.

Після цього замовлення надходить у роботу – замовлені товари разом з товаросупровідними документами надсилаються покупцю.
Оплата товару

Найпоширенішими розрахунком оплати при торгівлі через інтернет-магазини є безготівковий та готівковий.

При безготівковому розрахунку після оформлення замовлення на доставку товару покупець отримує рахунок на оплату. Рахунок роздруковується покупцем прямо з сайту інтернет-магазину чи після отримання на власну електронну адресу. Покупцю залишається оплатити рахунок, перерахувавши кошти за товар з власного банківського рахунку на банківський рахунок продавця. Здебільшого безготівковий розрахунок використовується при передоплаті замовленого товару.

Готівкою покупець розраховується в момент отримання товару від кур'єра продавця у себе вдома (якщо покупець – фізична особа) чи в приміщенні офісу (для юридичних осіб), або в офісі продавця.

Окремо слід зазначити про віді оплати, які для продавця є безготівковими, а для покупця – готівковими:

післяоплата – застосовується при доставці товарів поштою. В момент отримання товару на поштовому відділенні покупець передає готівку для перерахування на банківський рахунок продавця;

оплата сторонньому кур'єра – якщо покупець оплачує товари готівкою кур'єру, а кур'єр не є працівником продавця, останній може вносити отримані кошти не в касу продавця, а на його банківський рахунок.

Значно рідше при інтернет-торгівлі застосовується оплата за допомогою банківської платіжної картки (БПК) та електронними грошима.

Є декілька варіантів розрахунків БПК. Найпоширеніший – через посередника, коли продавець укладає угоду з посередником про отримання ним оплати від покупців. У цьому випадку на сайті інтернет-магазину є розділ «Оплатити БПК» чи подібний. Натиснувши на нього, покупець потрапляє на сайт посередника, вводити дані своєї картки, суму оплати і списує відповідну суму коштів. Кошти спочатку потрапляють на рахунок посередника, а потім за вирахуванням комісії посередника перераховуються на банківський рахунок продавця.

При розрахунку електронними грошима продавець зазначає на сайті номер свого електронного гаманця. Покупець списує на цей номер зі свого електронного гаманця електронні (умовні) гроші (перекладає гроші з одного гаманця в інший). Підтвердженням оплати буде виписка за електронним гаманцем, яку продавець і покупець отримують здебільшого у електронною формі.
Доставка товару

Для багатьох електронних товарів можлива доставка безпосередньо через Інтернет. У такому випадку покупець скачує файл товару із сайту інтернет-магазину на ПК.

Для інших товарів застосовують, як правило, один з трьох варіантів доставки:

отримання товару в офісі продавця;

кур єрська доставка;

доставка поштою.

Під час отримання товару в офісі продавця приймання-передачу товару фіксують у бланку замовлення на доставку товару, перший примірник якого залишається у продавця, а другий – передають покупцю. Якщо покупець вносити готівку, її приймання оформляють через РРО, видаючи покупцю чек. Водночас, якщо нормативними документами встановлено гарантійні рядка, покупцю передається технічний паспорт чи інший документ, що його замінює. Покупцю, який є платником ПДВ, окрім того, надають другий примірник податкової накладної.

Кур єрська доставка може здійснюватися як власною кур'єрською службою, так і сторонньою кур'єрською організацією за договором з продавцем. Разом з товаром кур'єру передають документи на товар – замовлення, техпаспорт тощо. Кур'єр передає покупцеві за його місцезнаходженням товар, документи, покупець розписується в першому примірнику замовлення і повертає його кур'єру. Якщо покупець оплачує товар кур'єра, останній повинен при прийманні готівки застосувати портативний РРО. У цьому випадку покупцю видається також чек.

Якщо доставка здійснюється сторонньою кур'єрською організацією, остання винна в узгоджені договором з продавцем рядка передати продавцю звіт про виконання доручення (чи інший подібний документ) з першими примірниками замовлень на доставку товару, що додаються. Готівка, яку кур'єр отримав від покупців, насамперед оприбутковується в його касі, а потім вже може вноситися в касу продавця (у цьому разі продавець здійснює операцію з отримання готівки через РРО) або передаватися в банківську установу для перерахування на банківський рахунок продавця.

До речі, з кур ' єром, який доставляє товар, підприємство повинно укласти договір про повну матеріальну відповідальність.

Доставка поштою відбувається таким чином. Товар з документами передається відповідальній особі (з якою також укладається договір про повну матеріальну відповідальність). Остання на поштовому відділенні оформляє відправлення на адресу покупця та, як правило, оплачує поштові послуги за доставку. Далі товар (посилка) надходить на поштове відділення за місцезнаходженням покупця, де покупець і його отримує. Про факт отримання товару продавцю надсилається відповідне повідомлення. Якщо умовами договору продавця з покупцем та договором продавця з поштою передбачено післяоплату за товар, у момент отримання товару на поштовому відділенні покупець вносити кошти для перерахування на банківський рахунок продавця.
Патентування

Згідно зі ст. 3 Закону «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.96 р. № 98/96-ВР (зі змінами та доповненнями) патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. > > >

Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Під пунктами продажу товарів у Законі № 98/96-ВР слід розуміти:

магазини та інші торговельні точки, які знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;

кіоски, палатки та інші малі архітектурні форми, які займають окремі приміщення, але не мають вбудованого торговельного залу для покупців;

автомагазини, розвозки та інші види пересувної торговельної мережі;

лотки, прилавки та інші види торговельних точок у відведених для торговельної діяльності місцях, крім лотків, прилавків, що надаються в оренду суб'єкта єктам підприємницької діяльності – фізичним особам та знаходяться в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі – ринків усіх форм власності;

стаціонарні, малогабаритні і пересувні автозаправні станції, заправні пункти, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами та стиснутим газом;

фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти громадського харчування;

оптові бази, склади-магазини або інші приміщення, які використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.