Інформатизація навчально-виховного процесу , як основна запорука виховання успішної людини в сучасному інформаційному суспільстві .

Сьогоднішній світ знаходиться на порозі нового типу еволюційних подій , саме така ситуація виникає в інформаційному просторі , що згодом призведе до віртуальної інформаційної революції , яка за своєю значимістю буде мати грандіозний вплив на життя суспільства.
Дослідивши роботу [2] Бикова В. Ю., директора Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України , а також погляди суспільства на поняття успішності [7] робимо висновки, що основною метою залишається тотальна інтеграція освітнього процесу в нові інформаційні реалії, адаптувавши учня до цифрового світу , що дозволить йому успішно самореалізуватися.
Адже успішна людина — це особистість, яка здатна перетворити мрію на мету і досягти її. Багато учасників досліджень відзначали також, що успіх не може бути пов'язаність язаний виключно з кар'єр єрою і фінансовим станом: щоб бути успішним — необхідно ще мати сім'я ю, бути коханим, а деякі відзначали, що для того, щоб стати успішним, необхідно бути багатим не тільки матеріально, але й духовно, бути інтегрованою частиною суспільства [7].
Проведені мною статистичні дослідження за 15 років роботи показали, що найчастіше на питання: «Що означає бути успішним?», «Хто така успішна людина?» . Учні та їх батьки відповідають приблизно наступне:
• Успішна людина — це ті, яка постійно ставити перед собою мету і досягає їі;
• Успішна людина — це особистість, впевнена в собі, своїх знаннях, здібностях, діях і вчинках;
• Бути успішною людиною – це означає мати високооплачувану і затребувану роботу;
• Бути успішним — це ніколи не зупинятися на досягнутому, постійно розвиватися і самовдосконалюватися;
• Успішна людина має високий соціальний статус у суспільстві, визнання, завжди затребувана, як особистість, її поважають;
• Успішна людина володіє лідерськими якостями, вона здатна повести за собою інших людей.
Можна доповнити ще такими якостями успіху як уміння спілкуватися з людьми, вміння планувати свій час і, звичайно, орієнтуватися в сучасних інформаційних технологіях, вміння знаходити свою нішу в суспільстві, тобто пристосовуватись.
Що стосується кар'єр кур'єри як ознаки успішної людини, то тут можна трохи посперечатися вісь в якому плані. Справа в тому, що найбільш успішними людьми в світі були не кар'єр єристи [8]. Звичайно, високі посади відкривають більше можливостей для самореалізації в плані суспільного визнання, але не впливають на саму суть успішності. А вісь в грошовому плані більше орієнтуватися не на рух по кар'єр єрних сходах, а на створення джерел пасивного доходу — це більш перспективно та й досвід успішних інвесторів про це говорити[8]. Посада ж хороша тоді, коли робота не впливає на здоров'я і приносити не тільки матеріальне, а й моральне задоволення.
Також я б не став, кажучи про ті, що значить бути успішним, акцентувати увагу на сімейні та особистісні фактори. Все таки для цього більше підійде формулювання «бути щасливим», а вісь поняття «успіх» має своє чітке визначення, в якому немає жодного слова про сімейне щастя.
Враховуючі вище сказане, я хотів би акцентувати увагу на найбільш двох важливих характеристиках успішної людини:
• Успішна людина завжди рухається вперед і ніколи не зупиняється на досягнутому;
• Успішна людина розвивається в різних напрямках інформаційного суспільства, ніколи не зупиняючись на чомусь одному .
Успіх сьогодні — це та величина, на яку людина перевершила себе вчорашню.
Для того, щоб бути успішним, зовсім не обов'язково прагнути наслідувати загальноприйнятим «стандартам успішності»: їздити на дорогій машині або одягатися в престижних магазинах. Найголовніше — це вміти досягати мети і не зупинятися на досягнутому. А набутий матеріальний рівень доцільно було б спрямувати не як ресурс на здійснення реальних планів, а не на створення і підтримку свого іміджу успішної людини. Отже, виховати успішну людину – це інтегрувати її в сучасний інформаційний простір і не більше , а далі вона сама обере шлях свого розвитку і самовдосконалення, виходячи з особистого бачення власної успішності.
Очевидно ,що рівень інформатизації суспільства та його успішності безпосередньо пов'язаність язаний з рівнем інформатизації освіти та науки, альо вже не знаходиться в прямій залежності від відповідного оснащення учбових закладів необхідним обладнанням та програмним забезпеченням, а більше залежить від вміння ефективного компетентного їх використання[1;3]. Під інформатизацією суспільства ми розуміємо процес підготовки людини до повноцінного успішного життя в умовах інформатизованого суспільства та віртуального простору, що особливо актуально в умовах входження України в освітній простір Європейського Союзу з метою створення європейської зони вищої та середньої освіти, а, відповідно, і формування єдиного ринку праці вищої кваліфікації та зростання мобільності учнів , студентів і викладачів.
Інформатизація навчально-виховного процесу, звичайно, пов'язана з розбудовою матеріально-технічної бази та розвитком освітнього середовища, її рівень вже сьогодні дозволяє формувати освітній простір з підготовкою навчально-методичного комплексу нового покоління. Інформатизація освіти сприяє підвищенню ефективності та інтенсифікації учбового процесу , отриманню не лише знань , а й умінь , необхідних компетентностей за рахунок використання інформаційних технологій і впровадження нових методичних розробок у процес навчання [5, c.33-34].
Інформатизація навчально-виховного процесу почалася ще в середині останнього століття минулого тисячоліття, нарощуючи методичну і дидактичну основи під сучасні інформаційні технології і мала б досягнути логічної мети в наш час . Федоров А. В. виділяє три основних етапи інформатизації освітніх
процесів [4].
Перший етап – електронізація , який поділявся на два субперіоди. У першому відбувалося активні впровадження електронних засобів та обчислювальної техніки в процес підготовки учнів та студентів технічних спеціальностей.
Протягом іншого субперіоду відбувалося навчання студентів гуманітарних спеціальностей основам програмування та елементів математичного моделювання на ЕОМ.
Другий етап – комп'ютерній ютеризація, яка характеризується появою більш потужних комп'ютерній ютерів з можливістю діалогової взаємодії людини з комп'ютером. Як наслідок, це призвело до використання комп'ютера в якості потужного засобу навчання :автоматизовані системи навчання, контролю знань і управління учбовим процесом.
Третій етап – інформатизація . Вона відрізняється масовим використанням персональних комп'ютерній ютеризованих засобів , інформаційних технологій, а також переосмисленням самого процесу інформатизації як такого та його соціальних наслідків та вплив на успішну інтеграцію учня в нове інформаційне середовище.
Альо сьогодні дослідники [2; 3;4] виділяють різні тенденції сучасного етапу
інформатизації навчально-виховного процесу та освіти в цілому, з яких найбільш важливими не є оснащення освітніх закладів засобами інформаційних технологій, а їх використання в якості нового педагогічного інструменту та підтримки процесу навчання. Кож зміна змісту освіти внаслідок розвитку інформатизації суспільства та наявних смартзасобів , а також об'єднання переваг традиційної освіти з можливостями інформаційних технологій. Пріоритетом є створення єдиного інформаційного освітнього простору на основі хмарної технології, який забезпечує доступність , безпеку та розвиток якісної інформації, який , у свою чергу, сприятиме розвитку успішної сучасної людини.
На сучасному етапі інформатизація школи винна сприяти виникненню такої стратегічної мети, як глобальна раціоналізація інтелектуальної діяльності за рахунок використання інформаційних технологій, радикальне підвищення ефективності і якості підготовки через бездіяльність компетентних членів суспільства , а отже , людей, які зможуть реалізувати себе в сучасному світі , що, в свою чергу, робить таку особистість успішною . Досягнення цієї вершини залежить від масової комп'ютерній комп'ютерної грамотності і сформованості інформаційної культури, у тому числі і з огляду її безпеки ,тобто вміння використовувати засоби інформаційних технологій від смартфона, комп'ютера та комп'ютерній комп'ютерних мереж до користування найбільш розповсюдженими програмними продуктами, знання особливостей потоків інформації в своїй сфері майбутньої діяльності ,незалежно від технологічних змін, вміння виявляти її та ефективно використовувати без необхідності спеціального навчання , удосконалювати і прогнозувати ці зміни [4]. "Кам'яний вік скінчився не тому , що скінчилося каміння",- сказавши нобелівський лауреат , фізик, колишній міністер енергетики США Стівен Чю. А я додам:" Тому що змінилися технології".
Сучасний процес інформатизації зумовив появу низки завдань, що потребують негайного вирішення,а саме: [2].
1) впровадження в учбовий процес та його керування інформаційних, телекомунікаційних засобів, можливостей мережі Інтернет та сучасного досвіду передових існуючих світових технологій;
2) адаптація інформаційних технологій до навчальної мети та умовам
навчально-виховного процесу;
3) розробка програмно-методичної основи застосування інформаційних
технологій навчання, які сприяють активізації пізнавальної діяльності
та підвищенню їх мотивації з метою успішної самореалізації [4];
4) формування навичок обробки, аналізу та перерозподілу та класифікації інформації за допомогою технологій з метою їх подальшого
ефективного використання в самостійній професійній діяльності[5;6].
Сучасна середня школа в нашій країні, особливо в сільській місцевості, зіткнулася з проблемою наповнюваності учнями шкіл. Якщо в сільських громадах це викликано зменшенням кількості населення цих територій і проблема вирішується об'єднання єднанням шкіл в єдину базову школу , щоб надати можливість дітям отримати гідний рівень освіти, то в містах школи потребують форматування та реформування. Існує два шляхи необхідних змін з метою залучення або ж, хоча б, збереження контингенту. Перший, як показала практика, контр продуктивний - це створення профільних класів або класів поглибленого вивчення. Нібито позитивна ідея, на практиці, в залежності від формальності її реалізації, призводить до ще більшого відтоку учнів зі школи, адже, якщо створити, наприклад, математичний клас лише для потреб школи з метою збільшення годин викладання , а не врахувавши реальні здібності і бажання дітей та їх батьків, то з часом учні починають розуміти свою помилку, бо не можуть впоратися з навантаженням продовжуючи формально "навчатися" у цьому класі, що впливає на засвоєння навчального матеріалу або змінюють школу. В іншому , неформального випадку, такий клас потребує відбору дітей, а значить-це теж змушує відмовити учням. Звичайно , якщо працювати на перспективу , то з роками спеціалізована школа почне збільшувати чисельність учнів, але таких шкіл природно не може бути багато в місті і на це піде не один десяток років. Інший очевидний шлях - це створення комфортних освітніх умов, надання освітнього продукту, застосовуючи нові інформаційні технології не лише в освітніх , а й , що більш важливо , адміністративних послугах.
Школа в Україні має стати форпостом тотальної інформатизації , так як є основою набутих компетентностей успішної людини . Впровадження ІКТ в школі здійснюється поетапно протягом 2 років . Наведу приклад того , з чого потрібно почати :
1. Оснащення кожного робочого місця вчителя доступом до мережі з можливістю резервного доступу.
2. Рішення про запровадження лише електронного варіанту щоденника , конспекту, звітності вчителя та учня.
3. Реєстрація та організація структури і доступу кожного вчителя та учня , адміністратора з побудовою ієрархії відповідальності з різним рівнем доступу до системи керування інформаційно-навчальним ресурсом . Наприклад. https://e-schools.info/
4. Поточні консультації та роз'яснення з батьками, вчителями в місячний тестовий період з урахуванням наповнення ресурсу.
5. Розвиток системи в подальшому - це запровадження додаткових продуктів таких як відеонагляд, смс повідомлення, дистанційне навчання, online наради , батьківські збори, віддалені робочі столи, віртуальна дошка тощо з можливістю offline перегляду .
6. Планування роботи наступного навчального періоду в електродному вигляді .
7. Запровадження контрольованого wi-fi доступу учнів .
8. Розробка персональних веб-ресурсів вчителями і презентацій роботи учня.
9. Перехід на загальну систему обміну інформації для взаємодії між школами .
Хочу зазначити , що це не потребує великих фінансових витрат . Так як кількість гаджетів та їх доступність вже давно не є предметом дискусії. Отримавши вольове адміністративне рішення вчителі самі будуть зацікавлені у використані власних засобів для викладання. А рівень сервісу , можливості ресурсу спричинить такий самий ефект, який був спричинений зручністю таких відомих сервісів в Україні, як Приват 24 . Крім того, впровадження технологій дозволить суттєво економити на видатках освітньої галузі в нашій країні. Важливим також є програмна підтримка хмарного середовища , тому створення подібного продукту на базі шкіл передбачає команду програмістів , що забезпечити на такому рівні досить складно, тому пріоритетом мають стати вже існуючі середовища. Вони здійснюють постійну підтримку і можуть створити розвиток свого ресурсу забезпечивши його стабільну роботу.
Таким чином, проблема ефективного використання викладачами інформаційних технологій особливо актуальна в наш час, який вже йде попереду нас, і, якщо ми не зможемо йти хоча б поряд з учнем , наша ефективність і компетентность , як освітянина, стає сумнівною , а надані знання не зроблять його успішною особистістю інформаційного суспільства. Так як кінцева мета будь-якого навчально-виховного процесу є отримання успішної людини .
Топ 15 міфів про складнощі впровадження інформатизації в школіб
















 

Список використаних джерел

1. Белл Д. Майбутнє постіндустріальне суспільство. Досвід соціального
прогнозування / Д. Белл. – М. :Academia, 1999. – 956 с.
2. Биков В. Ю. Освіта повинна зайняти визначальне місце у впровадженні у всі сфери діяльності людей сучасних інформаційно-комунікаційних технологій // комп'ютер у школі та сім'ї. – 2009. – №8. – С. 7-13.

3. Жалдак М. І. // Комп'ютер у школі та сім'ї. – 2010. – №1, 2. – С. 7-13.

4. Федоров, А. И. Методологические аспекты информатизации 
профессионального образования [Электронный ресурс] / А. И. Федоров // 
Научно-теоретический журнал "Теория и практика физической культуры". – 
2000.  –  №4.  –  Режим доступа:  http://lib.sportedu.ru/press/tpfk/2000N4/pll- 
13.htm, свободный.
5. Преподавание в сети Интернет: учеб. пособие / отв. редактор 
В. И. Солдаткин. – М. : Высшая школа, 2003. – 792 с. 
6.  Информатизация бизнеса: концепции, технологии, системы / А.  М.  Карминский, С. А. Карминский, В. П. Нестеров, Б. В.  Черников; под ред. А. М. Карминского.  –  2-е изд., 
перероб. і доп. – М: Фінанси і статистика, 2004. – 624 с.
7. Він лайн ресурс опитування http://invest-program.com.ua/uspishna-lyudyna/

8. Він лайн ресурс http://konkurent.in.ua/news/svit/5737/ak-stati-uspishnim-formuli-uspihu-vid-najbagatshih-lyudej-svitu.html